Главная » 2022 » Ноябрь » 19 » Річниця пам'яті вбитих священників

Річниця пам'яті вбитих священників

02.12.2022
Автор: kmnskeparh
Комментарии: 0
Просмотров: 283
19 листопада 2022 року, у суботу 23-ї седмиці після П'ятидесятниці, день смерті вбитих священиків Верхньодніпровського району Василя Вахніна, Феодора Романівського та Йосипа Чехранова, Високопреосвященніший Володимир, митрополит Кам'янський і Царичанський очолив Божественну літургію у Свято-Успенському храмі м. Верхньодніпровськ. Його Високопреосвященству співслужило духовенство єпархії. На сугубій єктенії помолились про мир на українській землі; про позбавлення від ворога; щоб Господь зглянувся на наш народ і зберіг тих, хто у відчаї і втратив домівки; про благословіння Боже людям доброї волі, які допомагають нужденним. Владика попросив у Бога милості українському народу, щоб Господь зміцнив мужністю воїнів, звільнив полонених, зцілив хворих та дав прихисток тим, хто позбавлений дому. Після закінчення Літургії була відслужена панахида, на якій особливо молилися за спокій вбитих 19 листопада 1937 року священиків Верхньодніпровського району – священиках Василя Вахніна, Феодора Романівського та Йосипа Чехранова. Наприкінці Владика нагадав про життя священників. Весна та осінь 1937 року стали черговим наступом влади на Православну Церкву. Для Верхньодніпровського району Дніпропетровщини цей час виявився самим жорстоким за силою переслідувань священно і церковнослужителів. Кожен із священномучеників був заарештований за доносу. За кожним із них давно стежили та чекали зручного часу для арешту. Для боротьби з духовенством, 23 вересня 1937 року було зібрано розширену президію Пушкарівської сільради, підсумком якої стало клопотання до органів НКВС про виселення з Пушкарівки всіх священнослужителів. Ось деякі лжесвідчення на страждальців за Христа: «…Вахнін у 1936 році у квітні місяці, коли почали розбирати Пушкарівську церкву, то він ходив по всіх колгоспниках...протестуватимемо, щоб церкву не розбирали… Щодня ходить до всіх будинків колгоспників, де говорить Бог тому дощу не дає, що ви зреклися Бога, і якщо ви не віритимете Богові, з голоду помремо». "Піп Романовський казав, що церкву буде відновлено на кістках комуністів і тих, хто її розбирав", "...якщо вони слухатимуть комуністів, то вони загинуть з голоду". «..я бачив, як піп Романовський систематично приходив на територію артелі Молотова…збирав колгоспників, проводивши контрреволюційну роботу, говорячи: чого ви ходите на роботу до колгоспу; … краще просити у Господа Бога, щоб забрав від нас дияволів-комуністів». «…Чехранов прибув до Верхньодніпровська 1907 року, де весь час служив священиком у місцевій церкві та в колишній жіночій гімназії…на квартирі хрестив дітей, вінчав, святив…», «на будь-які релігійні свята влаштовував молебні, богослужіння, крестив дітей, відривав колгоспників від роботи в збиральну компанію». Влада заарештовувала майбутніх свідків за віру Христову протягом другої половини вересня 1937 року: 19-го був арештовано отця Феодора, 25-го каральні органи прийшли за батьком Йосипом, 27-го вересня, у свято Воздвиження Хреста Господнього, почалося сходження на особисту Голгофу для отця Василя. Безбожна влада звинуватила служителів Церкви у ворожому ставленні до радянського ладу, у пропаганді релігії, у розкладанні школярів та селян. Направивши обвинувальні документи до Дніпропетровська на розгляд «особливої ​​трійки» НКВС, Верхньодніпровські «вартові священикам фактично підписували смертний вирок. Рішення «трійок» були лаконічні і практично завжди закінчувалися найвищою мірою покарання – розстрілом. У день пам'яті святого великомученика Георгія Побідоносця, 16 листопада 1937 року, отці Василь, Феодор та Йосип рішенням трійки були засуджені та засуджені до розстрілу. 19 листопада всі троє – отець Василь, отець Феодор та отець Йосип були розстріляні та поховані в безвісній спільній могилі за Дніпром.

Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.

Комментарии

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вхід ]