Людина, яка "оживила край"

25.01.2022
Автор: Миронец
Комментарии: 0
Просмотров: 1283
Ми часто подорожуємо нашою країною, відвідуємо різні місця, де знаходяться Великі Святині: Київська та Почаївська лаври, храми Криму, Одеси, Чернігова, Донецька тощо..., аби поклонитися різним "Чудотворним іконам",мощам Великих Святих, зануритись у Святу джерельну  воду. Ми  хочемо  очиститись  від  гріха,  бути  справжніми  християнами і віримо, що це сцілення звільнить нас від усяких тілесних і душевних хвороб, збереже нас і наш рід. І знову, потрапляючи додому, чомусь залишаємось до всього байдужими, не чуємо церковних дзвонів,не ходимо в храми, не цікавимось історією нашого краю.
 У попередній публікації я почав розповідати про Свято-Вознесенську церкву, яка знаходиться в с.Семенівка і пов'язана з ім'ям  Олександра Поля та його сімєю. У кінці XVIII століття, а точніше в 1791році, землі на р."Мокра Сура" отримав нікому не відомий Іван Іванович Поль.  Під час царювання Катерини II він поступив в російську армію (до цього був шведським підданим) і брав участь у війні проти турків. Саме за участь у битвах проти турецьких, татарських, і французьких військ, участь в штурмі Ізмаїла і альпійських походах Суворова, І.І.Поль і отримав 1500 десятин землі у Верхньодніпровському повіті Катеринославської губернії. І.І.Поль мав три сина: Петра(1795-1870), Миколу(1797-1854), Дмитра(1802-?). Старший і середній були військовими, відомостей  про  молодшого не збереглося.  Микола служив в армії, брав участь в походах по Європі, дійшов до Парижа, але через слабке здоровя  був звільнений з армії в чині підпоручика. Перша дружина Миколи незабаром після пологів померла.Згодом він одружився на овдовілій Ганні Павлівні Полетіке, що походила із старовинного  козацького роду Полуботків (праправнучка сестри наказного гетьмана).  В 1832 році 28 серпня у них народився син Олександр, про що записано в метричних книгах Свято- Вознесенської церкви с. Семенівка, у ній же  хрестили дитину. Олександр був дитиною обдарованою. Прочитав безліч книг,мав великі здібності до іноземних мов, захоплювався  історією Рима і Єгипту, розмовляв українською,російською, німецькою та французькою мовами.
Закінчивши Полтавське училище, вступив до університету. Висока освіта й культура вигідно виділяла молодого поміщика серед землевласників Верхньодніпровського повіту.  О.М.Поль в 1862р. одружився на Ользі Коростовцевій, що походила із знаменитого дворянського роду,відомих і впливових поміщиків різних волостей Олександріївського і Павлоградського повітів. Ольга придбала цього року в с. Семенівка 1739 десятин землі.Вінчались молодята у нашій церкві. Плани у  Олександра Миколайовича були грандіозні: в Миколаєві звести металургійний завод, близько 30-ти на Донбасі; крім залізної, зайнятись видобутком мідної руди, збудувати залізницю і міст через Дніпро. В Парижі було створене закрите акціонерне товариство  "  Залізні руди Кривого Рога". Нагороди, титули, почесні звання... Славу, повагу на батьківщині і за кордоном О.М.Поль мав величезну.  12 листопада 1887р. його обрали почесним громадянином Катеринослава, його імя увіковічили на мармуровій дошці. Ним захоплювались світові знаменитості- німецькі вчені, інженери, французькі акціонери  встановили Олександру Полю бронзовий памятник в Кривому Розі. Завдяки йому на Придніпровї зявилась залізниця, яка зєднала  руду Кривого Рога з вугіллям Донбасу. На Дніпропетровщині почався стрімкий ріст промисловості.
  14 вересня 2002р. в самому центрі  Дніпропетровська, на головному проспекті, відкрили памятник першому почесному  громадянину міста Олександру Миколайовичу Полю-великому подвижнику,підприємцю, правозахиснику, меценату, відомому колекціонеру, людині , яка "оживила край". Нині Олександр Поль, уже в бронзі і граніті, став символом міста на Дніпрі.

Продовження буде...

                                                                                                                                                                                                                                                                                 Протоієрей Володимир Миронець,
настоятель Свято-Вознесенського храму .


Копирование и использование материалов сайта без предварительного согласования запрещено.

Автор: Протоієрей Володимир Миронець

Комментари

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вхід ]